Горобина на балконі
До 30-річчя "Чорнобилю"
Воно зіп`ялось навшпиньки,
Воно ще мале, дитина.
- Кого виглядаєш, мила?
- Матусеньку - горобину.
Очікувати матусю
Ніколи їй не набридне,
Стоїть вона на балконі,
Далеко навкруги видно.
Десь там, на даху, високо
Іржавіє гасло до свята,
Закляття: "Хай буде атом
Робітником, не солдатом".
А там, унизу, у місті
Життя буяє усюди:
Дерева, птахи і звірі
Панують, де жили люди.
По вулицях ходять рисі,
Стоять тополі високі,
Руйнує тишу зозуля,
Рахує розпаду роки...
Радянське кинуте місто,
Для фільму жахів лаштунки.
Такою вона буває,
Розплата за прорахунки.
Харків, 26 квітня 2016 р
