Політ уві сні
Вітер фіранку-вітрило напнув на вікні,
Дощик шепочеться з листям і я засинаю.
Сниться, що небо це море, між хмар - кораблі,
Я десь далеко лечу, до чарівного краю.
Де ви, хмарки? Навкруги сяє барвами день,
Тільки ще деінде світяться краплі на листі,
До виднокраю мій білий вітрильник пливе,
Клопоти, справи й турботи залишились в місті.
Світла країно за обрієм, мріє моя,
До берегів твоїх теплих думки мої линуть!
Що я побачу нове, що згадаю там я?
Може, батьки на казковім причалі зустрінуть?
Може туди крізь повітря лечу весняне,
Щоб ненадовго ізнову дитиною стати?
Ні, не дізнаюся. Гуркіт розбуркав мене,
Знову за вікнами ллє. І вже час прокидатись.
Харків, Червень 2016 р.
