30.04.2016 14:57
Без обмежень
1697 views
Rating 5 | 7 users
 © Іваніцька Тетяна

Неначе безсмерті боги...

Ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Неначе безсмертні боги

пірнали в шалений вогонь, 

крізь призму мовчання, 

крізь призму тривоги, 

крізь призму болю

розчавлених скронь

та побитих долонь.


Атом вгризався у спини, 

в грудини, 

в зашарпані крила

і залишав сам на сам

із тишою.

Атом розривав свідомість

і невагомість

ставала все ближчою.


Засурмив третій Ангел, 

крізь озонову виразку

впала отруйна роса.

А вони, 

неначе безсмертні боги

крізь сни

тримали на собі небеса.

Тернопіль 26.04.2016



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Рубежі / Вірш | Іваніцька Тетяна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Прото для молодості / Вірш | Іваніцька Тетяна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.04.2016 18:56  Каранда Галина => © 

дуже хороший вірш. 

Публікації автора Іваніцька Тетяна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо