Неначе безсмерті боги...
Ліквідаторам аварії на ЧАЕС
Неначе безсмертні боги
пірнали в шалений вогонь,
крізь призму мовчання,
крізь призму тривоги,
крізь призму болю
розчавлених скронь
та побитих долонь.
Атом вгризався у спини,
в грудини,
в зашарпані крила
і залишав сам на сам
із тишою.
Атом розривав свідомість
і невагомість
ставала все ближчою.
Засурмив третій Ангел,
крізь озонову виразку
впала отруйна роса.
А вони,
неначе безсмертні боги
крізь сни
тримали на собі небеса.
Тернопіль, 26.04.2016
