30.04.2016 14:57
for all
2119 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Іваніцька Тетяна

Неначе безсмерті боги...

Ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Неначе безсмертні боги

пірнали в шалений вогонь, 

крізь призму мовчання, 

крізь призму тривоги, 

крізь призму болю

розчавлених скронь

та побитих долонь.


Атом вгризався у спини, 

в грудини, 

в зашарпані крила

і залишав сам на сам

із тишою.

Атом розривав свідомість

і невагомість

ставала все ближчою.


Засурмив третій Ангел, 

крізь озонову виразку

впала отруйна роса.

А вони, 

неначе безсмертні боги

крізь сни

тримали на собі небеса.



Тернопіль, 26.04.2016

Публікації: Іваніцька Тетяна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.04.2016 18:56  Каранда Га... => © 

дуже хороший вірш.