17.02.2011 17:49
-
540 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Світлана

Над сплячою землею розкинулося небо,  

Гаптоване зірками (які ж вони ясні!), 

А ми удвох з тобою закохані ідемо 

В передранковій тиші по травах у росі. 


Верба схилилась соно над стихлою рікою, 

І місячна доріжка торкнулась до води. 

А ми такі щасливі, що йдем удвох з тобою, 

І ще стаєм ніжніші під натиском краси. 


Для нас у цьому світі нікого більш немає, 

Під цим розкішним небом є тільки ти і я!.. 

А ніч нам посміхнулась казковим зорепадом. 

Шкода, що зараз з нами прощається вона. 

Публікації: Світлана

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.05.2012 09:47  Каранда Галина 

на аві авторка з гітарою, тому й уявила це як пісню під гітару... гарно.