03.05.2016 11:21
Без обмежень
52 views
Rating 5 | 1 users
 © Георгій Грищенко

Будні


Заблукали мрії

В буднях наших сірих, 

Розповзлися змії

Розпачу й зневіри.


Тихо позгасали

Наші всі надії, 

Як туман пропали

Нездійсненні мрії.


Мрії про високе, 

Мрії про щасливе, 

Лишилось жорстоке, 

Лишилось жахливе.


Це життя жорстоке, 

Це життя жахливе

Забира високе, 

Забира щасливе.


Мрії не здійсняться

В цім жахливім світі, 

Нам вже не підняться

До зірок в зеніті.


Будні нас затягнуть, 

Мріям крила спалять, 

В душу нам заглянуть

І її розчавлять.

м. Київ 23.02.99.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Про долю / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Слава Богу! / Вірш | Георгій Грищенко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.05.2016 07:44  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячний Вам за такі приємні слова підтримки. 

 03.05.2016 14:48  Тетяна Чорновіл => © 

Не журіться!
Жорстокості не вдасться розчавити красу, любов і мрії!
Погляньте лиш, Мрії заблукали в сірих буднях і допомогли Вам створити красивий, мелодійний, хоч і журливий вірш.
Аж сірі будні замилувалися!
Моє "чудово" Вам! 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо