03.05.2016 11:21
для всіх
111
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Будні


Заблукали мрії

В буднях наших сірих, 

Розповзлися змії

Розпачу й зневіри.


Тихо позгасали

Наші всі надії, 

Як туман пропали

Нездійсненні мрії.


Мрії про високе, 

Мрії про щасливе, 

Лишилось жорстоке, 

Лишилось жахливе.


Це життя жорстоке, 

Це життя жахливе

Забира високе, 

Забира щасливе.


Мрії не здійсняться

В цім жахливім світі, 

Нам вже не підняться

До зірок в зеніті.


Будні нас затягнуть, 

Мріям крила спалять, 

В душу нам заглянуть

І її розчавлять.



м. Київ, 23.02.99.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.05.2016 14:48  Тетяна Чорновіл => © 

Не журіться!
Жорстокості не вдасться розчавити красу, любов і мрії!
Погляньте лиш, Мрії заблукали в сірих буднях і допомогли Вам створити красивий, мелодійний, хоч і журливий вірш.
Аж сірі будні замилувалися!
Моє "чудово" Вам!