11.05.2016 20:22
лише 18+
214
    
  8 | 8  
 © Оксамит

Після дощу

Після дощу

з рубрики / циклу «Палітра мрій»

Ніколи не ображай і не намагайся брехати тій людині, яка дивиться в твої очі і бачить в них життя

Від слів своїх не відмовляюсь, 

Так само, як і Ти свої не забереш...

Брудний сарказм, що визвав на дуель...

В якому небі зараз Ти літаєш?

І хто моє закреслив без жалю?


Вечірнє, ароматове, бузкове, 

Цвітіння мить-

В минуле в небуття...

В якому небі зараз Я літаю?

І хто Твоє фарбує до пуття?


Ковток із свіжості, 

Відтінок корить серце.., 

Зібрать в долоні крапельки дощу, 

В якому небі зараз Ти літаєш?

І хто мене напоїть досхочу?


З левкої ніч, 

Дурманом солод.., 

Слова-птахи-

Злетіли не спіймать...

В якому небі зараз Ми літаєм?


Десь далеко і високо порвате шмаття хмар...



ніч, 10.05.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.05.2016 09:06  Тетяна Белімова => © 

Літати... Уміння літати над буденністю не всім дано... І важче за все, звісно, літати без партнера.
Бажаю, аби Ви завжди літали в парі, з тим, із ким хоче Ваше серце))

 12.05.2016 05:54  Тетяна Чорновіл => © 

Мудрі витончені думки. Сподобалось дуже.

 11.05.2016 22:36  Олена Вишневська => © 

Близько і відчутно, пані Аллочко!!!!
За передмову до вірша - окрема подяка)))) як часто люди в гонитві за правотою втрачають можливість бути щасливими....

 11.05.2016 22:21  Олена Коленченко => © 

Як багато питань.....І, як завжди, мало відповідей....Дуже емоційно!!!Сподобалось!!!

 11.05.2016 21:55  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарне природно-емоційне плетіння!

 11.05.2016 21:36  Панін Олександр Миколайович... => © 

Надзвичайно гарно.

А я буяю радістю, сміюся,

хто у якому небі - не важливо,

ми разом в небесах...

Нап`юся свіжості бузкової безтямно,

тобою захлинусь: ти - поруч десь.

Сама собі фарбую світ сакральний,

на тебе вистачить співзвуччя фарб

також,

я не чекаю, хто мене напоїть,

сама стражденних напоїти здатна,

 хай шаленіє хмар шмаття

роздерте...

*

Ну от і все, скінчився враз

дарунок долі - божевілля щастя,

ілюзія безумної душі,

недовго ти тривало...

вже час прийти до тями,

вдягати обладунки грубі

тяжкого, повсякденного

життя.