20.05.2016 15:11

для всіх

236

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

Коли ніч засіє зорі...

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Коли ніч засіє зорі

Між хмаринок табунами

В вечоровому спокої, 

Крізь тумани неозорі

Я покличу тебе снами

В диво сутіні тремкої.

Йди, спіши по сонця сліду, 

Що пірнуло в хмар перину

У небес палкім узвишші.

Серед хвиль п’янкого цвіту

На стежках тебе зустріну

Скраю зніженої тиші.

Там, де трави сни духмяні

Нам колишуть у цілунку

Шелестливій оповідці, 

Де в досвітньому тумані

Мить чар-ночі б’ється лунко

Серцем коника на квітці.