27.05.2016 07:22
для всіх
128
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Дивлюся на небо

Дивлюся на небо,

Де зіроньки сяють, 

І думки про тебе

Мене не лишають.


Чи там на чужИні

Ці ж зіроньки сяють

І як у нас нині

Теж люди страждають.


Чи там все інакше, 

Живеться заможно, 

Мо’ вдома все ж краще, 

Вернутися можна.


Твоя Батьківщина

На тебе чекає, 

Тут кожна стеблина

Тебе пам’ятає.


Тебе годувала

Земля України, 

Ти тут виростала

На радість родини.


Дивлюся на небо, 

Де сонечко сяє, 

І думка про тебе

Мене не лишає.


Не хочеш вертатись, 

Живи на чужИні, 

Я ж мушу збиратись

Лежать в домовині.



м. Київ, 27.05.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.05.2016 02:51  Серго Сокольник => © 

Дуже смутково...

 27.05.2016 10:11  Ганна Коназюк => © 

Хороший вірш, змістовний!..
Лишень, в домовину ще рано...)

 27.05.2016 09:07  Тетяна Чорновіл => © 

Болюча для України тема. Тяжко людям на чужині, але то їх вибір. Це я про заробітчан.
А в діаспори у кожній країні своя батьківщина. Багато з них шанують і пам"ятають своє коріння.
Ваш вірш викликає багато роздумів.