Випускний
Хлопці вдягають костюми, стають у ряди.
Сукні дівчат вже готові злетіти у вальсі.
Хто ви?
Ви діти?
Дорослі?
Та це півбіди.
Ніч ця – остання. Не буде вже другого шансу.
Завтра у світ – а у вас оченята дітей,
Та і самі ви – наївні й тремкі, як волошки.
Годі, ну годі, куди ви усі біжите –
Ще зачекайте, побудьте дітьми, хоч би трошки.
Ще полюбіть по-дитячому, мило, без слів.
Ще не торкайтеся справ світового граніту.
Це ж-бо останній, останній з усіх вечорів,
Коли ви досі – наївні і сонячні діти.
