04.06.2016 00:34
for all
96 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Панін Олександр Миколайович

Прадавня легенда

Прадавня легенда

Народні мотиви

Берегині і чесні люди
бережуть
славну Землю милу,
від навали, від підлої зради!

На Землі молодій, первозданній, 

Що кохали її

Сонце Ясне, 

Срібний Місяць та Небо Чисте, 

Жили люди красиві, гожі, 

у любові та злагоді жили…


А на землях також

прекрасних, 

на сусідніх, на дружніх

землях, 

Зло проклюнулось якось

дике, 

обернулося

Чорнозмієм


Змій плює і вогнем

і люттю –

засіває ненавистю ріки

і озера, і ниви труїть…

А з ненависті військо

зростає, 

смерть несе

всім красивим

і добрим.


Змій на землю сусідню, 

сестринську

насилає своїх душогубів.

Запалала Земля, заридала, 

Губить пошесть її нещадна, 

Та стають по усій країні, 

молоді стають і дорослі, 

чинять опір орді – убивці.


Чорнозмій походжає хижий

по палатах своїх коштовних, 

І питає він слуг найближчих, 

найжорстокіших, підлих, лютих:

- Гей ви, слуги мої, жорстокі, 

чом просунутись я не можу, 

чом сусідів не можу здолати:

В них ні війська нема, ні зброї.


- Чорний Змію, володарю Підлий, 

з юнаками ідуть дівчата

і у бій, у вогонь, під обстріл

в перших лавах вони

крокують .

У дівчат командир – Берегиня, 

І нікого вона не боїться, 

надихає усіх добровольців

на нечуваний спротив звитяжний.


- Ви спіймайте мені Берегиню, 

хитрим підступом, зрадою дійте, 

бо інакше не матиму втіхи, 

зло і підлість - моя це основа, 

зло і підлість – моя це їжа, 

хліб, вино

і душі насолода, 

Криводушність – зміїна

Розкіш…


Слуги чорні, ця гидь зміїна, 

поповзли, полетіли, 

побігли, 

чорним листям, гнилим, 

смертельним

закатовану Землю

вкрили…

Дика сила, безжальна нечисть, 

Забаганку нечисту

Змія

Вдовольнити зуміла

вповні…


Чорний хан, чорний змій, 

нелюд чорний

По палатах своїх походжає, 

Хвору волю свою нечисту

Проголошує він полонянці:


- Йди до мене, дівчина горда, 

Зрадь і друзів, і рідну землю, 

Чистоти своєї зречися!

Жити в розкошах будемо разом, 

Я тебе покохаю нечисто, 

підло, міцно, 

та ще й облудно…

Я кохати не можу інакше, 

Бо я – втілення зла і зради, 

І до чорного серця мого

Допустити лиш зрадника

можу.


- Гей ти, миршавий черв з багнюки, -

Так йому Берегиня сказала, -

Краще білого світу позбутись, 

Краще згинути в стінах мокрих, 

Ніж на тебе дивитись, хробаче…


В темну ніч вірні хлопці – герої, 

До тюремних дісталися мурів, 

Розтрощили товстезні стіни, 

Розірвали кайдани руками, 

Врятували вони Берегиню, 

Щоб жила всьому світу

на радість, 

Чорну ніч Ясним Світлом

долала!


Чорнозмія в ту ніч не спіймали, 

В нього сотні личин і масок, 

Він і зараз в брудних щілинах, 

Час вичікує свій нечистий…


* * *


Берегині і чесні люди

Бережуть

славну Землю милу

від навали,

від підлої зради

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.06.2016 09:28  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, пані Тетяно, радий, що сподобалось. 

 06.06.2016 09:26  Тетяна Бел... => © 

Мені здається, скоро буде багато таких легенд в Україні. Але хтось має бути першим. Хтось завжди перший)))
Видно, як багато праці прикладено до цього твору.
Майстерно! Образно! Глибоко!  

 05.06.2016 13:40  © ... => Олена Вишневська 

Дякую сердечно, Оленочко. 

 05.06.2016 12:57  Олена Вишн... => © 

Прадавнє перекликається з сьогоденням... отже, вічне....
Пречудово!!!! 

 05.06.2016 11:18  © ... => Тадм 

Дуже дякую. Таню. 

 05.06.2016 11:15  Тадм => © 

влучні образи, дуже влучні, Олександре Миколайовичу 

 04.06.2016 22:38  © ... => Гаврищук Галина 

Дуже дякую, пані Галино. 

 04.06.2016 19:53  Гаврищук Г... => © 

Пройняло до мурах. Гарний вірш.