Індіанці на власній землі
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Китайка червона… Барвистий віночок…
А ще – вишиванка… І – погляд дівочий.
Моя Україно, тебе розпинають…
Немов індіанців – підводять до краю??
Колись орди хижі отак розправлялись…
Народ волелюбний у гетто загнали.
Данину платити – властителям п’яним,
Розбещеним, ситим – копійку останню??
Немов індіанців, туземців безсилих
Мордують, знущаються… Боже мій милий!
Усе те без смутку тепер попускаєш…
Любов’ю хворіти до рідного краю??
Мабуть, збожеволів наш світ наостанок…
Хоч небо – ще чисте… І – мирний ще ранок.
