Пташка під зливою
з рубрики / циклу «Тереотично»
Пір`я твоє розлилось переливами,
Сміхом здійнявся цей вітер у літо...
Чом ти злетіла, пташко, під зливою?
Де ж твої, пташечко, стомлені діти?
Силу згубила ти, віру розбила...
Ти так далеко-далеко від дому!
Вже заморилась, спочинь, моя мила,
Хай стане тихо в душі після грому.
Вітер зірвався в затемнені гори,
Ніч свої зорі цілує у губи.
Чи пролетиш, пташко, пінисте море?
Виживеш в зливу цю, пташечко люба?
