01.03.2011 20:45
-
3029
    
  6 | 6  
 © Наталка Янушевич

Що може щаслива жінка

Ну, майже все. Запевняю. 

Сміятись часто і дзвінко. 

Щокою торкатись раю. 


Ховати сонце в обличчі 

І сяяти тихим світлом. 

Дивитися прямо в вічі 

І бігти супроти вітру. 


А слово її - як птаха, - 

У небо підняти вміє. 

Без сумніву і без страху 

Назустріч найбільшій мрії. 


І так загорнутись добре 

В обійми її розкішні 

Вона - і ріка, і обрій, 

Вогонь і зимова сніжність. 


Щаслива. І це помітно. 

Що ще ти їй можеш дати? 

Зосталось завжди уміти 

Єдину її кохати. 



Дрогобич, 23.02.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.04.2012 17:41  Недрукована 

Сподобалось дуууже!
От такі ми жінки!

 23.04.2012 17:41  Тетяна Белімова 

Як гарно і, головне, все правда - до останнього заклику!

 23.04.2012 17:08  Ірина Затинейко-Михалевич 

одне задоволення від вірша!!!

 06.03.2011 00:11  мама => © 

Залюбки!

 05.03.2011 22:31  мама => © 

Я розішлю його своїм друзям? Дозвольте і їм доторкнутись до чистих джерел слова,,,

 04.03.2011 13:53  мама 

Насправді ГАРНИЙ ВІРШ!