За що?
з рубрики / циклу «життя»
Ранок. І дощ, наче сльози
Настрій подібний нулю.
Вкотре звертаюся – Боже!
За що я муки терплю?!
Нащо мені те кохання?
Те, що глухе і німе!
Марні думки й сподівання
Ятрять і кроять мене!
Нащо порожнії ранки?
Ночі самотні без сну,
Мої чуття, бідні бранки,
В мріях про тебе тону…
Наче бродячій собаці
Кинеш дрібненьких кісток.
Серед сумних ілюстрацій
Посмішка, ніби ковток.
За що воно мені, Боже?
Чим я тобі завинив?!
Може колись і ти дуже,
Зовсім не ту полюбив?...
