25.07.2016 21:03

для всіх

212

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Серед шереху вітряних снів

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Серед шереху вітряних снів

Вмите росами сонце звелось, 

А стривожена ніч свою тінь

Зачаїла в траві при землі.

Йди, де обрію край заяснів.

Там, у трепеті диких колось, 

Жду тебе за дивами видінь

У духмяній туманній імлі.

З неба в мареві хмарних завіс, 

Що ятрило зірками вночі, 

Я світанням твоїм спалахну

Крізь роси кришталі все нові.

Тільки хвилі завітрених кіс

Тихо сплинуть тобі по плечі

Та шелесне за обрії сну

Тінь, що ніч зачаїла в траві.