Казка снів крижаних
з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»
З розкуйовджених хмар
В казку снів крижаних
Приморожене сонце зайшло.
Поміж тіней-примар
Мінить зблисками сніг
Крізь тополь шкарубке помело.
Між вітрів з висоти
Скніє місяця ріг,
Засторогу сріблить на кущі.
Снігом важко брести,
Бо надію доріг
Кучугури втаїли вночі.
Йду в заграву казок,
Сном щемлять холоди.
Чи дійду? Чи вернуся відтіль?
Сніг сипкий, мов пісок.
Одчайдушні сліди
Розвіває рвучка заметіль.
