Не забудь
...Не забудь усе, що говорив.
Про теплу мову й виспівані рими.
І те, що мене прозою зморив.
Коли душа ставала вже незрима.
І про ту музу.. Прошу, не забудь.
Згадай тоді, коли побачиш інші.
Можливо, пам"яттю коли-небудь
Ти порятуєш всі болючі вірші...
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Втеча (Частина перша) / Лісова княгиня | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Не люблю любити. / Вірш | ОлексАндра».