Д...
Дивно... Холод посеред спеки
Душа і тут чатує на небезпеку...
І кожен мене осудить, життя коротке
І жити сьогодні треба, та я не можу
Радіти щиро там, де немає тебе...
Дивно... Пусті холодні будні...
Авжеж, я не хотіла так тонути...
Вже літа майже не лишилось
І слід із шафи дістати куртку...
Тепліш твоїх обіймів ніщо не буде...
Дивно... Про що ти думаєш сьогодні?
Мої думки живі, голодні... Не вистача...
Питання ранять, немає сил збагнути...
Мені б на мить відчути тепло плеча...
Ти хоч натякни, що ти іще для мене...
Дивно... Давно... Але ще все зелене...
2016 р.
