Така, як вона
Такою бути, як вона, нікому не судилось бути:
Безмежно ніжна простота і тянуться до неї люди.
Такою бути, як вона, нікому більше не судилось,
Любові сповнена душа, що в ній так глибоко таїлась.
Така, як посмішка її, напевно найщиріша в світі.
І очі, сповнені добра, до всіх завжди такі привітні.
Вона одна серед людей, що вміє чути серцем біди,
Що їх охоплюють, тому невзгоди може зупинити.
Вона - дитя несамовите, що хоче скрізь про всіх все знать,
Тому така вона є скритна, зненацька може замовчать.
Буває так, що її погляд немов вогнем проходить тіло,
Але найбільше їй вдавалось - кохати щиро вона вміла.