Чуєш? Злива постукала в шибку старого вікна...
Чуєш? Злива постукала в шибку старого вікна,
І прозоре намисто залишила на підвіконні.
А від мене сьогодні поїхала гостя-Весна...
Прямим рейсом до Вирію снів у травневім вагоні.
Я ловила її поцілунків повітряних рій,
І шукала сліди їх, стираючи ноги до крові...
Все збирала з небес повні пригорщі сяючих мрій,
Заплітаючи в будні, неначе стрічки кольорові...
Чуєш? Літо постукало в шибку старого вікна,
І гарячими пальцями жадібно стиснуло скроні...
Вже сьогодні покинула нас тиха гостя-Весна,
Поцілунок дощу залишаючи червню в долоні…
