05.09.2016 08:06
для всіх
140
    
  3 | 3  
 © Георгій Грищенко

Чуєш як вітер свистить

Чуєш як вiтер свистить

В соснах струнких i високих, 

Хоче навпiл їх зломить, 

Кинуть в провалля глибокi.


Чуєш як стогнуть вони, 

Вiтру не хочуть скориться, 

Як тi кущi й бур`яни, 

Кожному вiтру вклониться.


Чуєш як сосни трiщать, 

Падають вiти додолу, 

Вiтру їх вже не здолать, 

Їх не зломити нiкому.


Чуєш вже вiтер затих, 

Сосни стоять як й стояли, 

Будьмо ж завжди серед тих, 

Що голови не схиляли.


Чуєш як вiтер життя

Долi людськiї ламає, 

Кличе всiх тих до звитяг, 

Хто перемоги бажає.


Станьмо в незламнi ряди, 

Будемо мiцно стояти, 

Щоби не знати бiди, 

Треба удари тримати.



м. Київ, 14.07.2000.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2016 18:11  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш Ваш, як поетичний маніфест.
Закликає до борні!

 05.09.2016 22:30  Марянич Михайло Мико... => © 

Як ці вітри задовбали, навіть слів не підберу аби висловить... Вірш хороший, як раз під настрій.

 05.09.2016 09:18  Ольга Моцебекер => © 

Життєствердно. Сподобався вірш.

 05.09.2016 08:11  Каранда Галина => © 

2000???
супер.