Я заплющу очі

з рубрики / циклу «життя»

Я заплющу очі й поблукаю світом

Я знайду те місце де буяють квіти.

Де живе стежина, що веде до неба,

Де самотність – щастя, не болить без тебе.

Я піду по стежці у високі гори

Хай мене не мучать ні чуття, ні горе.

Я заплющу очі, звисну понад прірву,

І у тиші разом, сон неспішний вирву.

У високі трави, поселю я тіло

Від тяжкої праці щоби відпочило.

І хвилясту хмарку прив’яжу до дуба,

Щоб обіднє сонце не пекло у чуба.

Я прокинусь вранці, вмиюся росою

І своїм спокоєм, поділюсь з вербою.

Квітам прочитаю я віршів рядочки,

А вони на вдячність розгорнуть листочки.

Можна до нестями так от мандрувати,

Тільки треба вміти очі закривати.

А коли у мандрах напосяде втома,

Очі відкриваєш, і умить ти дома.