На прощання
За паркетом
Ти – моя випита чаша…
Ти був на диво гірким!
Спогад лишився щастям,
Біль найсильніший – ти.
Все уже сталося з нами,
Нам вже майбутнє – пил…
Різними підем стежками.
В серці назавжди ти…
Візьміть участь в обговоренні
09.08.2016 14:49 Тетяна Чорновіл => © |
 В лаконічних рядках і поміж рядками багато сказано. |
08.08.2016 21:27 Богдан Дєдок => © |
 люблю лаконічність - коли сказано все, і нічого зайвого. тут саме те, що треба, і нічого непотрібного) |
07.08.2016 20:34 Олена Коленченко => © |
 Спогади на все життя....Дуже важливо, що ці спогади шасливі.... |
07.08.2016 09:34 Серго Сокольник => © |
 Ото ж смуток вселенський... |
07.08.2016 09:31 Тадм => © |
 головне, що спогад - щастям, а далі інші зустрічі будуть неодмінно! |
07.08.2016 01:22 Панін Олександр Мико... => © |
 Випита чаша - |