Поцілунок
з рубрики / циклу «Про любов...»
Не відпускай мене…
Затримай…
вигадай що- небудь.
Нехай ця мить ще не минЕ.
Нехай хоч цілий Світ засудить,
я залишУся, будь що буде…
Не йди…
спинися, озирнись!
Почуй несказанне прохання,
В бездонній глибині зіниць
Ти ж прочитав моє зізнання…
І я твоє зчитала теж.
Лишайся…
випий трунок
і спрагу, що нуртує утамуй.
Такий жаданий поцілунок,
прошу ні миті не марнуй!
Зізнаюсь…був…
у мріях він вже був.
Відчуй…
усе частіше подих,
так солодко і млосно водночас.
Легенький дотик з розуму як зводить-
вуста, тіла …у ритмі джаз...
І байдуже, що потім,
цю мить шалену подаруй…
