Мандри в реінкарнаціях
Я пливу в підсвідомій безодні,
Там, де символів пишні сади,
Де ростуть на деревах «сьогодні»,
«Вчора», «завтра», «ніколи», «завжди»
Часопросторів стиглі плоди…
Я пливу в порожнечі наосліп,
Де бажань неминучі сади,
Під ногами – смарагдовий розсип,
Скляно-гострий до крові – іди –
І краплини коралів – сліди…
Я пливу поза межами світу,
Де від сонця чорніють сади,
Я – нове перевтілення Сіти…
Ти у дзеркалі вічнім води
Луну пісні моєї знайди…