Коли вистигле небо торкається поспіхом пліч
з рубрики / циклу «Літні мотиви»
Коли вистигле небо торкається поспіхом пліч,
а земля полохливо нотує свої застороги
у душі розправляється зібгана розумом річ,
котру можна назвати буденно – сезонна тривога
І шукаєш пояснень осінньо-брудним міражам,
що чатують в кутках на даремні твої сподівання,
бо ж єство ще підвладне тремким вітражам,
несумісним ніяк із поняттям «прощання»:
Надто теплі, яскраві і надто тендітні, близькі
все хвилюють уяву чудним візерунком,
відганяючи тіні набридлі, похмуро-слизькі
фактом: літо під впливом серпневого трунку!
Миргород, 15.08.2016
