Карабєн-Фортун Катерина Те, що я вам не сказала
Я зламаю паролі й програму зміню,
Що коханням колись називала,
Миті-спогади вкину до пащі вогню,
Ті, про котрі я вам не сказала...
В Купідона куплю собі абонемент -
Гострі стріли на совість зв`язала...
Тож нехай недосяжним є той абонент,
Про якого я вам не сказала...
Почуттям подарую до щастя квитки,
Хай самі обирають вокзали,
І знайду свого серця відтяті шматки
Тільки там, де я вам не сказала...
19.08.2016 01:37 Марянич Михайло Мико... => © |
 Нехай негаразди лишаються в минулому, а самим тільки вперед крізь терни до зір) Хороший вірш. Натхнення вам. |
18.08.2016 11:58 Ольга Шнуренко => © |
 Я називаю такі вірші - оптимістичною мінорністю, тобто, не дивлячись на сумні спогади, ЛГ вистачить мудрості йти вперед, не просто животіти далі, а досягати мети, долати трудноші і дарувати людям світло! |
18.08.2016 11:50 © ... |
Одне я , зайве прибрала)) інші- на своєму місці))) |
18.08.2016 10:05 Тадм => © |
 надто багато "я". Можна уникнути. Наприклад: |
18.08.2016 09:25 Тетяна Белімова => © |
 Спекотно... Так по-жіночому грайливо)) |
18.08.2016 04:38 Якобчук Павло => © |
 Мені Завжди подобалась творчість. яка все-таки залишає надію. Дуже влучно: Почуттям подарую до щастя квитки, Хай самі обирають вокзали, І знайду свого серця відтяті шматки Тільки там, де я вам не сказала... |