Уяви, наче ти одержима
та чи треба тобі уявляти?
Як давно ти бувала щаслива,
не страждала за тим, що не взяти?
Ховаючи пальці в волосся,
підіймаєш очі і бачиш:
нічого тобі не здалося,
не може бути інакше.
Уяви, наче ти одержима,
уяви, наче се́бе не знаєш,
уяви, наче в цьому не винна,
ніби когось в собі відчуваєш.
Загарбав твої він кінцівки,
ламає лиш волею пальці,
і сліз тонесенькі цівки
тобі звільнити не вдасться.
Уяви, наче ти одержима,
одержима на трошки, на миті,
у місцині, де правлять личини,
де чуттєвістю всі оповиті.
Частинка цього маскараду
завжди талісманом з тобою,
коли потрібна відрада,
зови одержимість до бою.
30.07.2015
