"…І брязкальця мовчать"
Це не туман,
Душі моєї свита.
Твоя зима
У неї зодяглась.
Тебе тримав...
Своє дитя сповите...
Та сніг упав;
Забрала і пішла...
Зі мною ніч
Сліди зірок стирає,
В безоднях віч
Минуле, наче сни
І тиша пліч
Моїх тавром торкає,
Душа, мов свіч,
А світ, немов тісний.
Та серця ритм
Іще ворушить тишу,
У світі рим
Думки пером кричать...
____________________
Свій лабіринт
Він випише й полишить.
Вона ж не з ним
І брязкальця мовчать.
