Вогні
Вогні пориваються в небо лелече,
Захоплено крокуси дивляться в зорі.
Можливо, сьогодні вже досить всім зречень,
Можливо, сьогодні хоч хтось заговорить
На мові степів і шовкового лісу,
На мові карпатських тремких водограїв,
Забуде слова перетертої кризи,
Хабарництва, краху, валютного краю.
Хай з вікон на сквери, алеї і траси
Летить мова гаю, ніжніша від шовку,
Вітрів і просторів... Та мова прекрасна.
Забули її ви. Тож просто замовкніть.
