Лебедині пісні

Ну от. І мої недбалі рими понесло в осінь.

Вбиваємо життя, втрачаючи цілі,

Цілісні системи розлітаються вщент.

Увись лебедем злітаєм над хмари білі,

Не ставлячи крапок у чужий амперсенд.

Відділяє момент нас від вічності.

Зраджені долею, на яву і уві сні,

Крокуємо в осінь без відповідності,

Наперед не знаючи, летимо туди.

Куди? Кудись в те омріяне забуття

За зірки в очах із солоної води

Без карти, маршруту і без вороття.

Втрачені між хмарами, останній політ,

Зраджене життя і синії небеса,

В кінці дороги подих холоне, як лід.

Віраж у люмнескату і мертва петля.

Пісня лине через багряний горизонт,

Гори, моря і та земля чує поклик.

Лебідь закрив очі, покидає свій фронт,

Лише б відчути її останній дотик.

Кульмінація і ця вирішальна мить:

Пісня доспівана, минуле забуте,

Апогей кінця і лебідь в попіл згорить

З вірою (єдиною) в краще майбутнє.

Візьміть участь в обговоренні