"Дніпро - темнавий і розлогий…"
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Дніпро - темнавий і розлогий…
Сріблясто-синьо-золотий!
З-під хвильок – корчі… Їхні роги –
Мов звір ховається який.
А вітер вільний пне вітрила
Твоїх фантазій і надій…
І виростають вільні крила,
І ти не коришся біді.
Злетиш у вись незримим птахом,
За небокрай у далині…
Під зоряним прозорим дахом
Ти кружелятимеш у сні.
А після, ранком, стрепенешся,
І стане звичним все навкруг…
І зрозумієш: ТИ ПРОРВЕШСЯ!
Хто – ворог, знатимеш, хто – друг.
