Захотілось дощу
Захотілось дощу, що за літо ішов лише двічі.
А вже серпень – о, леле! – вже серпень звершає жнива.
Знову, чайко крилата, кудись мене зранечку кличеш,
Знову мушу відмовити – крилечок досі нема.
Зате глянь, як цей серпень, так само болюче-безкрилий,
Мені мостить під ноги стерні дорогі килими.
Річка просить грози.
Трави просять серпневої зливи.
Чайка просить дощу, розбиваючи небо крильми.
