25.09.2016 08:53
для всіх
560
    
  8 | 8  
 © Ольга Шнуренко

Така як є

рімейк

з рубрики / циклу «Присвячення»

Не сонце-діва й не чарівна панна, 

В житті завжди відвертою була, 

Для когось – дивна, іншим - бездоганна, 

Казали навіть, що черства і зла…


Думки ці протилежні поважала, 

Бо знала добре, Я - не ідеал, 

Свої емоції в собі тримала, 

Не вивертала душу на загал...


Але, зненацька, в голові - стихія, 

Емоції раптові, ніби шквал, 

Як буревій, словами скаженію -

Нелегко втримати душі штурвал…


А нині, наче на суді у Бога, 

Знесилена, покірна й мовчазна -

Але я знаю, інші є дороги, 

І не страшна мені їх крутизна…



м. Київ, 25.09.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.10.2016 16:40  Оксана => © 

Це наче описали мою долю... Гордині смак сповна відчула. Тому "знесилена,покірна й мовчазна..."

 26.09.2016 09:29  Тетяна Белімова => © 

Ми всі різні, мабуть, у цьому й був Божий задум))
Щирість, як на мій погляд, набагато приємніша риса, ніж тролізм та інші "прєлєсті", які запанували на поетичних сайтах. На жаль.

 25.09.2016 23:33  Дарія => © 

Вражаючий вірш. Подобається читати Ваші твори, цей один з найулюбленіших.

 25.09.2016 21:51  Олена Коленченко => © 

Мені на згадку прийшли слова відомого поета В. Симоненка:
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні…
Кожна людина - неповторна! Залишайся такою, як ти є!!!!

 25.09.2016 11:12  Люлька Ніна => © 

Сподобався, щирий і відвертий вірш. Молодець!

 25.09.2016 09:04  Каранда Галина => © 

більшість того, що відбувається в нашій голові. ми самі й придумали собі. я сама можу в склянці води такуууу бурю заколотити.... а потім аж самій дивно - про що переживала???