Химерний діалог

Десь у Світах

Ми прагнемо Кохання,
Ми від Кохання тікаємо…
Любов обертається на
Ненависть ,
Рай стає пеклом…
Іо Саві, Східний мислитель

«Ти – полонений,

ти – вояк хоробрий,

Ти на Володарку дивитися посмів

Закоханими дикими очима…

Тяжку провину спокутуєш ти

Рабом у ланцюгах,

невільником безправним…

Негідний раб, насмілився ти знов

закохано на мене подивитись…

За це страшне блюзнірство

ти помреш!

А втім я передумала:

Тебе

до мене на побачення

притягнуть…» -

«Не хочу радощів я

рабського кохання» -

«Відмовився, ну що ж,

ти можеш обирати:

Чи Кат,

чи Двері Старовинні,

Які ведуть в Світи

Смертельно Небезпечні…

Пішов, пішов,

Негідник непокірний,

Бунтівник зухвалий!

Тоді я залишаю

Королівство,

Зрікаюся Вінця,

Йду слідом за тобою.

Від мене не втечеш

Ніколи і нізащо!

Ми разом будемо:

Твоє

Кохання

Із моїм

Коханням

Об’єднаю я!"