Нетривала мить

На честь справжніх правоохоронців

Все время - на грани кинжала,
В любую секунду – удар,
Коварно Беда вижидала:
Такой у нее подлый дар…
О. Мотика, 1990 г.

Гарячий Жовтий,

Золотий Яскравий –

Це Кольори щасливого

Життя…

Ні зиску не шукали,

а ні слави,

Їх наше турбувало

майбуття…

Бездушні та лихі

не хочуть жити в мирі,

Вони крадуть Життя,

вбивають Божий Дар…

Всі квіти у сльозах,

птахи летять у Вирій –

Убивця-монстр завдав

страшний удар.

Відходять назавжди

і Явір, і Тополя,

Поміж хмаринок

Листячко летить…

Замерзло вже

без них порожнє

Поле…

Вони

нас боронили

Мить,

Смутну

Коротку

Мить!