На фінішній прямій...
...крізь тютюновий дим відлунням сміх дівочий
у танцях і піснях під музику гучну
і нудилися дні тривалішали ночі
у млості насолод і пестощах без сну
горіли вшпент сади і Бог стояв так близько
з Кадуком чемергес коли ти дзбаном пив
але не зчувся як дістався фатум-риски
спіткнувся впав коли її переступив
і цебеніла кров з чола мов риска долі
спада що в небуття петляє до петлі
і віддалявся Бог як падаєш поволі
у попелу садів тримаючись землі
з питанням у очах - туди в кривавий обрій! -
у обрисах руїн зникає тінню де
буття усе твоє пошарпане особне
далеке від радінь зухвале і пусте -
здіймешся врешті решт ретельно попіл струсиш
цинічний весь такий ти з посміхом кривим
неспішно зробиш крок в свій розрух мовчки рушиш
наосліп йдеш у світ із світом власним цим
на фінішній прямій там де червона риска
не втямиш і коли її переступив
там ще були сади і Бог ще був так близько!
з Кадуком коли ти сміявся їв і пив.........
чемергес - самогон сумнівної (а може й навпаки) якості
