Осінній твіст
Листя пожовкле укрилося тирсою снігу.
Суміш холодна лягла на засмучений міст.
Справна зима поспішає, вдається до бігу.
Осінь босоніж танцює свій вуличний твіст.
Добре читати в теплі і дивитись крізь шибку,
Байховий чай, муркотіння пухкого кота.
Хмари-хмарезні, знов синьо, нічого не видко.
Йде сніго-дощ, листопад-падолист, темнота…
Залоскотала маленька дзьобата колібрі -
Кутаю шию, волосся збираю у хвіст.
Шалик мій дуже пасує багряній палітрі.
Осінь і я! І цей невибагливий твіст.
Київ, 03.11.2016
