10.11.2016 02:19
для всіх
142
    
  7 | 7  
 © Панін Олександр Миколайович

Темна Хранителька

Темна Хранителька

Дещо декадентське

Уривок
з фантастичної повісті
«Предтечі»

На синьо-чорному пласкому

камені

Лежать серця, 

надії, мрії, скарги

і волання…

Цей камінь

стереже (чи споглядає)

сувора жінка в чорному, 

із каптуром, 

плащі.

Обличчя темне, непорушне і, 

немов закам’яніле…

А повз проходять люді-тіні, 

Мета – вгорі, 

на кручі дикій, 

Майданчик там

для роздумів недовгих…


Як серце заважатиме –

залиш, 

Залиш його Хранительці

суворій.

Надії, мрії стануть

на заваді –

Їх теж покинь і вгору

мовчки йди.

Над урвищем скаженим

Почекай…

А потім ти, 

Або

вертайся, 

Або –

все навпаки…


* * *


Верталися усі

і мовчки забирали

полишене на зберігання.


Верталися усі, 

Не зважився ніхто

На крок рішучий…


Останній повернувся

Теж.

Він не забрав

ні серце, ні надії, 

полишив

скарги і волання він.


* * *


Уста у Жінки ледве ворухнулись:

«На жаль, правий ти, 

чоловіче –

Ніде, ні в чому

Не існує

Сенсу».

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.11.2016 15:41  Світлана Рачинська => © 

Серця лежать на синьому камені для балансу.

Щоб смислу набув в житті той єдиний Шанс.

Щоб навіть зігравши у фантасмагорії Декадансу,

І не побоявшись на кін вознести Ренесанс,

(Магічний ліхтар укаже той сенс для Вас ) -

Відбитися в комусь вже серцебиття резонансом.

Пречудово! Осінь.

 10.11.2016 13:16  Тадм => © 

парадокси життя: ніщо в усьому і все в нічому

 10.11.2016 13:00  Олена Вишневська => © 

Щораз захоплююсь глибиною Вашої думки!

 10.11.2016 10:24  Тетяна Белімова => © 

Так і є, напевно. Ніде і ні в чому. Мудро!