Осінь палила ватри...
з рубрики / циклу «Осіння феєрія»
Осінь палила ватри, барвила світ в іржу,
у полум’яних сплесках креслила знов межу –
так відділяла поспіхом тіні своїх страхів,
що підступали тихо мареннями гріхів
Осінь цідила будні, часом губила імлу -
бестії так подобалось відтінки давати тлу
періодично мжичила, листя губила скрізь
і позначала незмінно снігом сезонний зріз
Осінь сміялась щиро, з вітром плела сітки,
щоб упіймати зрештою щастя хоча б крихти,
надто любила бавитись, плутала гнів і глум
суттю своєю ніби життя відчуваючи струм
Харків, 9.11.2016
