02.12.2016 18:56
для всіх
156
    
  4 | 4  
 © Леся Геник

Першогрудневий сніг...

Першогрудневий сніг...

*** 

Першогрудневий сніг... 

Другогрудневий дощ... 

На бистрині доріг. 

У велелюдді площ. 

Стріхами парасоль. 

Кронами голизни. 

На перехресті доль - 

там, де боги і ми... 


А під ногами - тріск! 

А по канавах - шум! 

Першогрудневий твіст! 

Другогрудневий глум (?)... 

Тільки над ким? 

Не зна 

навіть неюний дуб. 

Ніби сльоза, вина 

тихо стікає з губ. 


Тишею по корі 

аж у саменький спід... 

А десь отам, горі 

марить хтось про політ! 

Може й не хтось... 

А... ми... 

Доторки мокрих рук... 

З дальньої далини 

неба чи зойк, чи згук. 


Поки ніхто не вчув 

з люду, а чи з богів 

день загасив свічу. 

Ти пригорнув, зігрів. 

Лагідно переміг 

візію потороч... 

Першогрудневий сніг... 

Другогрудневий дощ... 


2.12.16 р. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.12.2016 21:46  Олена Коленченко => © 

Гарний вірш про примхи природи...і не тільки) Сподобалось!

 05.12.2016 15:42  Костенюк => © 

Дуже мелодійно.

 05.12.2016 10:21  Тетяна Белімова => © 

Неймовірні рядочки! Дуже))) І ритм, і слова - все так, як і має бути, і там, де має)))

 03.12.2016 23:25  Серго Сокольник => © 

Просто сподобалось)

 03.12.2016 06:45  Каранда Галина => © 

чудово... в нас ще мете...