22.03.2011 21:23
-
614
    
  3 | 4  
 © Юлія Змій

І хто сказав майбутньому не бути?!

І хто сказав майбутньому не бути?! - 

Той не подумав про життя

Бо як можливо все забути, 

Те, що творилось для буття. 

Чи, що теперішнім не жити? 

То, що померти? Тут і все? 

Не треба тяжко так тужити, 

Навіщо слухати таке. 

Чи що? Минулого не було? 

Не жили там наші діди? 

І на душі стає так сумно, 

І де скажи, поділись "ми"? 

Ні! Ми не поділись, ми зостались, 

Лиш тільки кожен по-собі, 

А в стінах школи залишили 

Дитячі спогади свої. 

Дитинство наше, юність, зрілість, 

Частина в школі - ця пройшла, 

А наполегливість і вірність 

Усю дорогу проводжа. 

Навчання наше колосальне, 

А чи тернисте буде нам? 

Роби діла! А чи похвально? 

Про - це напишуть у віках. 



2005

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2017 09:12  Каранда Галина => © 

 22.03.2011 22:11  © ... 

Дякую за 2 бали... я ж вам ніодного не дала!)