І хто сказав майбутньому не бути?!
І хто сказав майбутньому не бути?! -
Той не подумав про життя,
Бо як можливо все забути,
Те, що творилось для буття.
Чи, що теперішнім не жити?
То, що померти? Тут і все?
Не треба тяжко так тужити,
Навіщо слухати таке.
Чи що? Минулого не було?
Не жили там наші діди?
І на душі стає так сумно,
І де скажи, поділись "ми"?
Ні! Ми не поділись, ми зостались,
Лиш тільки кожен по-собі,
А в стінах школи залишили
Дитячі спогади свої.
Дитинство наше, юність, зрілість,
Частина в школі - ця пройшла,
А наполегливість і вірність
Усю дорогу проводжа.
Навчання наше колосальне,
А чи тернисте буде нам?
Роби діла! А чи похвально?
Про - це напишуть у віках.
2005