22.03.2011 21:19
for all
641 views
rating 5 | 4 users
 © Тетяна Чорновіл

ВИБІР СТАЛКЕРА

ВИБІР СТАЛКЕРА

25 річниці Чорнобильського вибуху присвячую

… Все, Зона! И сразу такой озноб по коже. Каждый раз у меня
этот озноб, и до сих пор я не знаю, то ли это так Зона меня встречает, то
ли нервишки у сталкера шалят…
Аркадий и Борис Стругацкие. Пикник на обочине

Чорнобиль. В руїнах реактор курить, 

Полин обплітає могилу.

Вдалося чи ні саркофагом скорить

Страшну неприборкану силу?


Хто виморив люд без надгробків і стел?

Хто землю закинув за грати?

Я сталкер! Як кажуть тепер, самосел.

У Зону прийшов помирати


Зустрів насторожено рідний мій край

І кликав у спогадів спокій…

– Померти прийшов? То давай, помирай! –

Чигав скрізь прибулець жорстокий.


Озвалась земля в опромінень журбі:

– Нема тут аптек, магазину, 

Та все, що зросте, я дарую тобі, 

Прошу тебе, виживи, сину!


Ще встигну померти. Щось з‘їсти якби…

Хай Бекерель котиться к бісу!

Збираю на юшку мутанти-гриби

У хащах Іржавого лісу.


Плутоній і стронцій на поміч будив, 

Піднявшись удосвіта рано, 

Місцеву картоплю на грядках садив

З осколками ядер урану…


Ген-ген журавлі прилетіли… з небес

Вітальну веснянку курличуть.

Б‘ють дзвони церковні – Син Божий воскрес!

І землю воскреснути кличуть.


Непросто тут вибір робити мені:

Сміятись чи може тужити?..

Я сталкер! Померти у Зоні? Та ні!

Вернувся Додому, щоб жити!


Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 13 | Знайдено: 73
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ПРИСВЯТИ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.03.2013 07:52  Дебелий Леонід Семен... => © 

Слів немає... Є тільки 24000 років роздумів... 

 28.03.2012 21:41  Каранда Галина => Олександр Новіков 

О! це ти вірш витіг з архіву... а я побачила зверху, зайшла... картопля з осколками ядер урану - сильно... нічого, переживем, мутуєм...в когось.... чи в щось... 

 28.03.2012 21:37  Олександр Новіков 

сильний вірш. щоб жити! 

 23.03.2011 14:42  © ... 

А мої діти ходили в дитсадок. Вихователі просили тільки панамки одягати. Правда, ми ж у Черкасах. Але сам факт.

 23.03.2011 12:46  Наталка Янушевич => © 

Пані Тетяно, ви сколихнули спогади...

Коли Чорнобиль "бабахнув" мені було 12 років. І я ходила, як усі, на той парад. Тільки моя мама бідкалась, бо розуміла масштаби катастрофи ( вона - біолог). Більшість людей не тривожилось.

У самій назві "Чорнобиль" ховається щось зловіще - чорна дійсність, безвихідне буття.