12.12.2016 00:01
лише 18+
217
    
  6 | 7  
 © Серго Сокольник

Як годинник відмірює час...

Як годинник відмірює час...

Як годинник відмірює час

Наче жах на підлогу пролив...

І все менше... Все менше у нас

Тих моментів, що варті віків...


Ніч тягуча, мов ризький бальзам, 

Ложе нам колисає в пітьмі...

Душ єднання, підвладне тілам...

-Притулись і мене обійми, 


Моя феє божествених снів, 

У яких я немов у раю!..

...і веління бажань, голосні, 

Наче цокіт годинника, п"ють


Із коріння калгану, міцний, 

Що, мов я, проростає в тобі, 

Довгодіючий шалу настій...

Наскрізний проникаючий біль...


Вся жадаєш ти тілом своїм

Долучитись основи основ...

Наче жертву прадавній друїд, 

Я приймаю... І світла любов


В парі з темним бажанням іде, 

Обійнявшись останнім злиттям...

Як нечемно сповіщує день

Хід годинника... Смерть... І життя...




Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.12.2016 02:06  роман-мтт => © 

Серго в своєму репертуарі. Все правильно: стабільність - це ознака майстерності!

 12.12.2016 22:49  Серафима Пант => © 

Поєднання небесно-блакитного і жагуче-багряного.....
Гарно!

 12.12.2016 20:18  Люлька Ніна => © 

Еротична любовна поезія. Сподобалось.

 12.12.2016 15:05  © ... => Артюх Леся Вікторівна 

О, я вдячний, Лесенько) Виправдаю)

 12.12.2016 12:20  Артюх Леся Вікторівна => © 

Дякую за Вашу творчість! Натхнення Вам!

 12.12.2016 08:47  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш. Натхнення Вам!

 12.12.2016 07:59  Тетяна Чорновіл => © 

Болісні чуттєві рядки. Моменти, варті віків, нікуди не діваються. Вони трансформуються в неповторне.