Думки мої
Думки мої, як сизокрилі птахи,
Поринули у всесвіт стрімголов.
Гостріше слово за залізні цвяхи,
І не спіймає навіть птахолов...
В них сила правди і жага до волі,
До миру, рівноваги, доброти...
Хоч в тих словах ще так багато болю,
Здолати треба, смерті супроти...
Нехай слова ці проростають в квіти,
Квітчають неньки-мати береги,
Хай знов сміються і радіють діти -
Нам Україну треба зберегти!
