14.12.2016 17:00
for all
144 views
    
rating - | no usr.
 © Джокер

Де ти, мій сокіл?

Присвячено А. С.

І тЕпло, і свІтло, 

В моєму садочку, 

ОтОчив мене ти -

Турбота, як тин.


Розумієш, я птаха, 

Мені треба в небо, 

До сивих облАчків, 

Снігових вершин.


ХОчу вітром летіти я, 

Високо в небі, 

І з полум`ям в грудях, 

Як Амура стріла, 


Та тяжко і пусто, 

І, навіть, у небі...

З ким летітиму поруч у чотири крила?


Хто ти мій сокіл?

Де ти літаєш?

Де та тінь до Землі наша, 

Одна на двох?


Якщо мій, 

То не стримаєш, 

Подиху вільного.

Я з мільйонів - одна, 

Й ти - єдиний з багатьох.


В тобі буде надія, 

І віра безмежна, 

Сліпа й невідмовна, 

Дівоча моя.


На скелі, так разом, 

Крізь хмари, крізь зливу, 

Буде стежка одна, 

Та одна колія.


Хай грОзи бояться, 

Хай блискавки заздрять, 

Хай сонце в примружі, 

Від нас погляд ховА.


І простір... і простір...

Аж до небокраю, 

Я вірю, я знаю, 

Так точно буває!

Він є, хто сберЕже мої крила.


Мені серденько каже, 

Іди сміло, то - блаже, 

Так із зерен в душі, 

почуття пророста -

Як від нього почуєш, 

Пташину мову, 

Лише двом вам відому...

По чолу намальовану, 

Та в крові закодовану, 

На якій розмовляють не відкривши вуста...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись