21.12.2016 02:43
для всіх
194
    
  4 | 5  
 © Серго Сокольник

Годівниця

Годівниця

Як втілення пташиної ганьби, 

Якій польоту воля і не сниться, 

Вгодовані і ситі голуби

Боками труться біля годівниці.


Їх творчий голод поклику ущух.

Докіль годують- жерти будуть доти, 

Усе одно, з брудних чи чистих рук...

Хоч наче ж мають крила для польоту, 


І особисто можуть щось знайти

Без “кіпешні” приниження у зграї.

Автівки давлять, ловлять їх коти, 

Немов пташиній гідності навчають...


У зграї легше. Невід"ємний дар-

Ця сіра маса... Тільки б не відбиться...

А знаєте... МЕНІ ЇХ НЕ ШКОДА.

Ех ви ж, мої невільно-вільні "птиці"...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.12.2016 09:30  Тетяна Чорновіл => © 

О! Чудовий вірш.Цікаве бачення!
У Шаламова є на цю тему. Правда, він романтизує і надіється до останнього на злет пристосуванців до зір.

Голуби / Філософський вірш | Тетяна Чорновіл

 21.12.2016 09:18  Георгій Грищенко => © 

Чудовий роздум над нашою дійсністю.

 21.12.2016 07:50  Савчук Віталій Волод... => © 

не переймайтеся, пане Серго! Слабка оцінка від не дуже вдумливого читача, а якщо "читати" по між строчок, то вірш гарний і зміст несе правильний! Щасти...))

 21.12.2016 05:57  © ... 

Ну от))) От що це таке?)))Тут таки почали двійки мені штампувати, от цікавинка))) Пиши хоч про пташок, все одно ДЕКОГО ж НЕ ЗАДОВІЛЬНИШ))) А сміливці ж які) Ну, дуля в кишені- це все відомі мені тут "дєла давно мінувшіх днєй"))) Добре, любі друзі мої))) Визнаю. ПОГАНО ПИШУ. ДУЖЕ ПОГАНО. Тільки НАПИШІТЬ БОДАЙ ЩОСЬ ТАК ГАРНО, ЯК Я ПОГАНО))) Дякую) Про інше самі здогадаєтесь...)