Голуби
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Пісні»
«Голуби», виконання пісні – Фролова О.Б.
З орави голубиної
Не птахи – пішоходи.
Раби нужди невпинної
І хмурої погоди.
Каліки, низом ходжені,
Ліловим пір’ям дуті.
Із голодом узгоджені
Польоти їх забуті.
Та мить ривка тривожного
У небо всіх здіймає,
Де ясність є для кожного,
А хліба геть немає.
Той злет, як тріск матерії
У натягу до часу,
І гострих крил містерії,
Що вись порвали зразу.
Серпанками прозорими
У присмерку палітру
За ними мчить між зорями
Тремтливий подих вітру.
_________________
У дома ходят голуби,
Не птицы – пешеходы.
Бесстрашные от голода,
От сумрачной погоды.
Калики перехожие
В лиловом оперенье,
Летать уже не гожие,
Забывшие паренье.
Но все же в миг опасности
Они взлетают в небо,
Где много больше ясности
И много меньше хлеба.
Их взлет как треск материи,
Что тянут до отказа,
Заостренными перьями
Распарывают сразу.
И будто ткань узорная,
Висящая на звездах,
Тот, крыльями разорванный,
Затрепетавший воздух.
1957
