Від твого дотику німі вуста
В цю мить душа летить до небокраю,
Які там дивні чарівні міста -
Іди до мене, подумки благаю.
Яка краса навколо неземна:
В мережеві ранкової блакиті
Сіяє срібно-росяна трава
і серед неї мріють диво-квіти.
Дерева у мовчазній тишині,
Як велетні могутні бовваніють
І ми удвох в небесній вишині,
Земля й світанок солодко радіють.
Зоря ранкова світиться, горить,
Як справжній вогник нашого кохання,
Яка щаслива мить, єдина мить,
У вічності твого й мого єднання.