Перше і останнє
рондо
Для першого я був замолодий.
І ось настало ти, моє – останнє.
Але, чомусь, незмінний образ твій,
напевно у житті – одне кохання.
Для першого я був замолодий…
Життя проходить і вогонь палкий
горить не так, як сонячне палання,
а зіркою, що сповнена надій,
колись послала промінець блідий
з глибин – запрошенням до спілкування.
Нема нічого швидшого, стрімкий
фотон творив теорію єднання,
свій зупинивши час в країні мрій.
Крізь всесвіт мовчазного хвилювання
доніс кохання першого послання.
Колись для нього був замолодий.
І ось воно горить. Моє. Останнє…
